Війна — Сторінка 4

«Козаченьку, куди йдеш?
Невже жалю не маєш?» —
«Ой не плач же, дівчино, не журись
та до мого серденька пригорнись».…

Чорна рілля заорана, гей, гей!
чорна рілля заорана,
і кулями засіяна, гей, гей!
і кулями засіяна.

Білим тілом зволочена,
і …

Ой на горі огонь горить,
а в долині козак лежить.
Накрив очі китайкою,
заслугою козацькою.

Що в головах ворон кряче,…

Ой не знав козак, ой не знав Супрун,
а як славоньки зажити,
гей, зібрав військо славне запорізьке
та й пішов …

Ой пущу я кониченька в саду,
а сам піду к отцю на пораду.
Отець мій по садочку ходить,
за поводи …

Засвистали козаченьки
в похід з полуночі, —
заплакала Марусенька
свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,
не плач, не …

Прощай, слава, город рідненький,
прощай, Україно!
Прощай, мій сад зелененький,
прощавай, дівчино!

А в тім саду, саду зеленому,
де сонечко …

Гомін, гомін, гомін,
гомін по діброві,
туман поле покриває;
мати сина виганяє:

«Іди, сину, іди, сину,
пріч од мене —…

Зажурилась Україна,
бо нічим прожити,
витоптала орда кіньми
маленькії діти.

Котрі молодії —
у полон забрато;
як заняли, то й …

Ой з трьох кінців світа
вдарили вітри —
браму землі розчинили.
Із темного творчого лона
закуріли тумани,
сипнули квіти на …

Туга стінами стояла на могилах,
як тумани перед світом;
мати сивата там до сина говорила…
бо пололи разом жито:

«Чом, …

Од північних льодів,
од глибоких, мохнатих,
далеких снігів
ще й не битими шляхами,
а кривавими манівцями
по шляху нічної птиці…

Твоїй памʼяті,
брате Самійле

На персах землі — ропа;
У важке небо зоряне з сонцем —
впира чолом.
Од пʼят …

На далекій межі серед Диких Піль,
Там, де Чорний Шлях перетнула Синюха,
Вартував мій суворий прапрадід степи
Та дубні ординської …

Все, що має статися, вже сталось.
День тверезий. Праця з-під ярма.
Чи ж почую, як щоденний галас
Перетне архангельська сурма?…

В час невідомий, в час нежданий
Ти знов розімкнеш свій язик…
М. Філянський

I.

По зморі монгольського іга,
По трупній …

Встала Обида в силах Дажьбожа
внука, вступила дівою на землю
Троянію, восплескала лебединими
крили на синім морі у Дону,
плещучи, …

Ані шаблі, ані ножа
Не схрестити в останнім герці!
Та ж камінно-мертва душа,
Те ж безлюбе і чорне серце.

Вже …