Давай уявим, ніби я ніколи не кохав,
Щоб покохати тебе першу.
Давай уявим, ніби ти нікого не чекала,
Щоб я …
Твори наших читачів
Твори наших читачів — це авторська поезія та проза, якими користувачі діляться на сайті. Тут можна познайомитися з новими голосами, особистими історіями та різноманітними поглядами на світ.
У добірці представлені твори про кохання, природу, життя, війну, родину, спогади, мрії, переживання та інші важливі для авторів теми.
Всі твори
66 творів у каталозі
Давай зустрінемось у сні,
І проживемо так до ранку.
Давай — немовби на весні —
І розтопим нашу згадку.
Давай …
Говорила могила, з вітром у полі
Що лежить у ній козак, вбитий в неволі
Слухав вітер ту могилу, й незнав …
А цей новий рік
Ми зустрінем наодинці
Ззаді тисячі доріг
Хтось згорає у хатинці
Минув вже рік
Багато чого сталось…
Всі хочуть, знати правду,
І так хочуть її скрити,
Всі одноголосно, сварять владу,
Не дивлячись, в своє корито.
Один, на …
Чи ти закохана у світ зі мною?
У ці поля, і синє море?
Чи ти підеш високо в гори
Дивитися …
Ваші списки
Зберіть власну добірку: Твори наших читачів
Додавайте твори до свого списку одним кліком і діліться ним за посиланням.
І скриється моя печаль снігами,
Та пролежить до наступної весни,
І тебе кохати буду я віршами —
Ти тільки любов …
Ви знаєте що ховає поет за словами?
За кожною римою серце болить.
На самоті зігріває душу віршами,
І робить вигляд, …
Жаль, що світ такий жорстокий,
Чи може, люди вже не ті?
Чи просто я став одинокий
І ночі, стали мені …
Дитячий сміх, за нього я б віддав усе
Щодня, я прошу небеса
Заберіть усі коштовності й прикраси
Взамін на голос …
Кожен день я це відчуваю,
Як він стрілу все глибше й глибше
У моє серце заганяє…
І, можливо, колись вона …
Навіщо близьких убивати?
Навіщо небесних істот катувати?
Навіщо тіла неживі?
Навіщо небеса у крові?
Я не хочу нікого вбивати,
Краще …
Я хотів би втекти з тобою
Десь у забуте місце.
Я хотів би плисти по морю,
Щоб душа від кохання …
Я побачив у снах королеву —
То була неймовірна краса.
Вона кохала мене ніжно й шалено…
Жаль, я не знаю, …
Надвечір.
Два лантухи сміття
плечима гнули поставу.
Ставина дрімала
під сизим серпанком.
Докори людські –
порожня полова.
Байдуже.
Перший тягар…
Лимонне сяйво розлите світом,
дощ сріблить шибки –
краєвид повільно перецвітає.
Теплий чай.
Стара книга.
Тиха оселя.
Надворі день поволі …
День холодний,
листя впало,
а ми були разом, коли було важко.
Пройшло все тепло,
настала пора,
а ми і досі …
Карпатський кряж розгорнув кам’яний язик.
Стежка розсипала кістяний пил поміж смерек.
Біле багаття випалювало тіні навиворіт.
Полум’я жувало холод.
Попіл …