Твори наших читачів
Poems.com.ua

Подорож (2023)

Бахтіяр Єлчуєв

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

Хоч годинник розбий, час мина і мина,
ти ніколи його не зупиниш.
Ми міняли роботу, смаки, імена,
все одно залишались такими ж.

Я писати приречений, поки живий,
як спинюсь, то не треба овацій,
і закоханий в світ, та не знаю чи він
теж сказав би про мене слова ці.

За життя я не раз відчував його гнів
і втікав в площину невідому,
то закритись з собою на тисячу днів,
то летіти подалі від дому.

Не питай де я був, я наосліп блукав,
та ніяк з цього кола не вирвусь,
наче хтось мене завжди тримав за рукав
і не дав покотитися в прірву.

Розкажи всі новини, що я не застав,
поки був за кордонами світу,
і рукав відпусти, я не бачу підстав
знов залишити твóю орбіту.

3

Сподобалось? Поставте оцінку

Click on a star to rate it!

Average rating 0 / 5. Vote count: 0

No votes so far! Be the first to rate this post.

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте його до своєї добірки або створіть новий список — публічним списком можна поділитися посиланням.

Обговорення (0)