Від Шевченка —
до сучасності

Ніжність

Заради сплячої дитини, яку я несу, мій крок зробився сторожким, а серце стало віруючим відтоді, як несе в собі …

Ох і не стелися,
хрещатий барвінку,
та й по крутій горі.
Гей, не втішайтесь,
зли воріженьки,
та пригодоньці моїй!

Бо …

Ой у полі край дороги
пшениченька яра,
там молода дівчинонька
пшениченьку жала.

Та болять ручки, та болять ніжки,
та пшениченьку …

Я звав тебе Ізольдою нераз,
Бо, як Трістан, знайшов я в тебе ліки.
І вірив, що щаслив буду вовіки,
Як …

Іще сонце не заходило,
а до мене щось приходило.
Приходила моя матінка,
приходила моя рідная,
приходила моя вірная,

вона ж …