Іще сонце не заходило, а до мене щось приходило. Приходила моя матінка, приходила моя рідная, приходила моя вірная, вона ж в мене не обідала, тільки мене та одвідала, вона ж в мене не полуднувала, тільки мене приголубила, вона в мене не барилася, тільки сіла, пожурилася. Проведу я свою матінку, проведу я свою утінку, за три […]

Важко підперши тверде підборіддя рукою,згадує думний Мислитель могилу і плоть,голий встає перед власною долею злою,любить красу, та не може він смерть побороть. Він же тремтів од любові палкої весною,нині ж, під осінь, від правди сумної терпить.«Всі ми помрем», — відбивається думка журбоюв бронзі чола, коли ніч темнокрила тремтить. Рвуться з потуги скорботної м’язи у нього,жах […]

І скільки я верстов поміряв, І скільки я стовпів пройшов, — Розвіяв дні, неначе пір’я, І стер, як пару підошов. Малими вийшов я ногами, І ріс, міцнів я у ходьбі, Мої пісні поглинув гамір Таких же, як і я, рабів Цвітуть там верби кожне літо І червоніє верболіз, Я ще не виріс, щоб летіти — […]

Відчиняю своє серце, щоб зайтиВсесвіт міг, як водоспад палющий. День новий приходить — його з’явазупиняє подих мій. Я співаю, як печера, повна сяйва,я співаю день новий. Втрачена й повернута краса яскрава,через те покірно жду я на узбоччі,не приймаючи й не даючи нічого,доки не втече Горгона ночі.