За шматок хліба, чорного хліба,
Бідак свою душу дає,
Топить у рабстві мрії й надії,
Життя безталанне своє.
Щоб подолати злидні та голод,
Він мусить забути навік
Людяність, думи ясні й високі,
І все, чим живе чоловік.
Царський невільник, панський …
Розділи
Вірш дня
Спокійні слова
Мов холодок, та істина одвічна
зійшла на мене в спалахах зірниць:
мізерна ненависть — любов велична
в житті, пропахлім золотом пшениць.
Заміним віршем лагідним, привітним
отой від крові й жовчі сум’ятний.
Фіалки глянули блакитно, й вітер
несе в долину запах …
Зараз читають:
А ще сонце не заходило —
а зробилась темнота.
А нещаслива та дівчина,
котра любить козака.
А козак їде в чисте поле —
зостаюся я сама.
Та зостаюся я сама —
ні дівчина, ні вдова,
ні дівчина, ні вдова —…
Ой матінко-зірко —
як у строку гірко:
куди хилять — то й хилюся,
бо я всіх боюся.
Ой матінко-зоре —
яке в строку горе:
ні достигти, ні допити,
ні сісти спочити!
Ой матінко-вишня —
чи я у вас лишня,
що …
Крики дальні, крики птиці,
стріньте хоч луну мою
над хрестом святим дзвіниці
у покинутім краю.
Серце чуле, серце чисте,
чи ти чуєш з-під хреста,
як шепочуть особисте
горем спечені вуста?
Крик летючий, крик пташиний,
в церкві душу розбуди,
що святіша …
I.
Одсяяло, одсйніло полуднє —
Кривавий захід поглинає тьма,
І на пустелі дальні і безлюдні
Лягає мертвим саваном зима.
Де ж свято барв? Де Жовтня хміль? Нема.
Ось дні грядуть буденні, темні, трудні.
Де вітер рвав, де клекотіли рудні —…