Народна поезія

Жалі мої, жалі — великі, не малі,
як майська роса по зеленій траві.

Як вітер повіє — то росоньку звіє,…

Ой гиля, гиля, гусоньки, на став!
Добривечір, дівчино, бо я ще не спав!

Ой не спав, не спав — не …

Жито, мамцю, жито, мамцю — жито, не полова —
як дівчину не любити, коли чорноброва!

Жито, мамцю, жито, мамцю — …

Дівчино моя, чарівниченько —
причарувала білеє личенько.

Коли б же ти знав з поля до хати —
ой як я …

На добраніч усім на ніч, бо уже я піду —
за ворітьми зелений явір, там я буду спати.

Ой чи …

Та й за тучами громовими сонечко не сходить —
за вражими ворогами мій милий не ходить.

Та ой ви, тучі …

Купи мені, моя мати, за три копи голку,
за чотири золотії — червоного шовку,

за п’ятого золотого — мальовані п’яльця …

Ой у полі нивка, кругом материнка —
там дівчина жито жала, гарна чорнобривка.

Жала ж вона, жала — сіла спочивати,…

Дощик, дощик капає дрібненько,
я ж думала, я ж думала — запорожець, ненько.

Коли б знала, коли б знала, відкіль …