По той бік гора, по сей бік гора
По той бік гора, по сей бік гора,
поміж тими крутими горами сходила зоря.
Ой то ж не зоря — дівчина моя,
з новенькими відерцями по водицю йшла.
«Дівчино моя, напій же коня
з рубленої нової кринички, з нового відра!»
«Козаченьку мій, коли б я твоя —
взяла б коня за шовковий повід та й напоїла».
«Дівчино моя, чом заміж не йшла?» —
«Бідна була, по наймах служила, пари не знайшла!»
«Дівчино моя, сідай на коня —
та поїдем у чистеє поле до мого двора.
А в мого двора нема ні кола —
тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла!»
«Калино моя, чом ти не цвіла?» —
«Зима люта та й цвіт оббила — тим я не цвіла».
Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:
Коментарів ще немає... Будьте першим!