Поза лісом зелененьким

Поза лісом зелененьким
Брала вдова льон дрібненький,
Вона брала, вибирала,
Тонкий голос подавала.

Там Василько сіно косить,
Тонкий голос переносить.
Кинув косу додолоньку,
А сам пішов додомоньку.

«Дозволь, мати, вдову брати —
Перестану пить-гуляти!»
«Не дозволю вдову брати —
Вдова вміє чарувати:
Чарувала мужа свого —
Причарує сина мого».
«А я чарів не боюся —
Та й на вдові оженюся».