Виряджала мати сина

Виряджала мати сина та на косовицю —
розчесала русі кудрі аж на потилицю.

«Я ж думала, мій синочку, що будеш косити —
а ти кинув косу в росу, почав голосити!»

«Ой якби ти, мати, знала, що то за досада —
то ти б мене оженила, щоб була розвага!

Як я з батьком посварюся — горя наберуся,
з дівчиною ізійдуся — не наговорюся!»

«Оженися, мій синочку, візьми жінку-любку —
цілуй її, милуй її, як голуб голубку!»