Говорила могила, з вітром у полі
Що лежить у ній козак, вбитий в неволі
Слухав вітер ту могилу, й незнав …
Війна
Поезія про війну осмислює досвід людей, які живуть серед насильства, втрат і руйнувань. Вірші про війну говорять про солдатів і цивільних, розлуку, страх, мужність та ціну людського життя.
У таких творах звучать біль за загиблими, пам’ять про пережите та прагнення до свободи й миру. Поезія зберігає особисті історії війни та людські почуття, які стоять за історичними подіями.
Всі твори
115 творів у каталозі
А цей новий рік
Ми зустрінем наодинці
Ззаді тисячі доріг
Хтось згорає у хатинці
Минув вже рік
Багато чого сталось…
Дитячий сміх, за нього я б віддав усе
Щодня, я прошу небеса
Заберіть усі коштовності й прикраси
Взамін на голос …
Навіщо близьких убивати?
Навіщо небесних істот катувати?
Навіщо тіла неживі?
Навіщо небеса у крові?
Я не хочу нікого вбивати,
Краще …
За всіх скажу, за всіх переболію,
я кожен час на звіт іду, на суд.
Глибинами не втану, не змілію,
верхів’ями …
Як упав же він з коня
та й на білий сніг.
— Слава! Слава! — докотилось
і лягло до ніг.…
Зберіть власну добірку: Війна
Додавайте твори до свого списку одним кліком і діліться ним за посиланням.
(На Всесоюзній конференції прихильників миру в Москві у вересні 1949 p.)
Браття! Друзі! Побратими!
Дні які в нас ясні, чисті!…
Хто ж це так із тебе насміяться смів?
Хто у твоє серце ніж загородив?
Виростали діти в хаті, як в …
До кого говорить?
Блок у могилі. Горький мовчить.
Рабіндранате-голубе!
З далекої Бенгалії
прилинь до мене на Вкраїну,
Я задихаюся, я …
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по …
Уже Софія відструменіла,
відмерехтіла бузковим гроном.
Ти йшла до мене, але не встигла
за першим зойком, за першим громом.
Немов …
На схід, на схід, на схід, на схід,
на схід, на схід, на схід —
зболіло серце, як болід,
згубився …
Горить сосна — од низу до гори.
Горить сосна — червоно-чорна грива
над лісом висить. Ой, і нещаслива
ти, чорнобрива …
І
Народе мій, коли тобі проститься
крик передсмертний і тяжка сльоза
розстріляних, замучених, забитих
по соловках, сибірах, магаданах?
Державо напівсонця, …
Украдене сонце зизить схарапудженим оком,
мов кінь навіжений, що чує під серцем ножа.
За хмарою хмари. За димом пожарищ — …
Церква святої Ірини
криком кричить із імли.
Мабуть, тобі вже, мій сину,
зашпори в душу зайшли.
Скільки набилося туги!
Чим …
Легенда
Степами турки і татари
На конях мчать, мов чорні хмари,
І згаром дихає земля —
Навкруг пожари, як петля,…
Григорію Савичу Сковороді присвячую
* * *
Уже світає, а ще імла…
На небі зморшка лягла.
— Яка зайшла ж …