Зима

<p>Зимове дерево на тлі небес,<br />як силует Еразма з Роттердаму,<br />суворе й лицарське, шрам біля шраму,<br />і світло мислі, паче блискіт лез.</p> <p>Далеко відлетіли вітру пасма<br />і листя почувань, як літні сни.<br />Одне чекання вільної весни —<br />на вдумливому профілі …</p>

<p>В цю годину гірку, мов ковток з океану,<br />ти підтримай мене.<br />Весь мій шлях переповнивсь, о боже, пітьмою,<br />і волання страшне!</p> <p>І любов огняною бджолою летіла,<br />і палала в воді.<br />Обпекла мої губи, і строфи згірчила,<br />і розвіяла дні.</p> <p>Сам …</p>