Дитя дерева

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Відвіку покарано степом І простір всю силу п’є. Під смаглявим монгольським лепом Та проказою — тіло твоє. І не вирватися, не стерти, Вгрузлим тулубом не повстать, І даремно благають смерти Перепалені болем уста. Ні, не вмреш ти. Марком Проклятим Будеш мукою мірять віки Та у пітьмі голодної хати Тишком-нишком стискать п’ястуки. Та у чорній нестямі […]

Вчителька чиста була. І казала, що учнімусять сумління свого не сплямити, й садимають плекати, й вивчати пісні милозвучні,світлу оливу тримати, щоб світло нести. Вчителька бідна була. Рано звідала муки.Темні спідниці носила, багатим чужа.Не надівала ніколи браслетів на руки, —вся ж бо коштовність, що мала, — це світла душа. Вчителька щира й весела була. І в […]

Мала я в серці своєму,щирим зігрівши теплом,білий, як рисове зерня,крихітний, ніжний бутон. Я ж його в серці леліла,гарно було нам обом, —оберігала від спеки,гріла в негоду теплом. Він виростав, розвивався,думала — щастя прийшло;зріс, як деревце, високий,сонячне звівши чоло. Він виростав, і вже радістья відчувала щокрок.Зріс і — побіг він шляхами,наче співучий струмок… Я ж його […]

Летить галка через балку,Літаючи кряче,Молодая дівчинонькаХодить гаєм — плаче. Не пускає її матиВранці до криниці,Ні жито жать, ні льону брать,Ні на вечорниці. Раз увечері пізненько,Як мати заснула,Вийшла слухать соловейка,Мов зроду не чула. Вийшла, стала під вербоюТа й дивиться в воду:«Нащо мені моя матиДала таку вроду? Виписала чорні брови,Та ще й карі очі —Усе дала, усе […]

У нього палка потреба, у нього жадання слізне: окраєць нічного неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, а там сутерени вищі: у сутінках — мерехтіння і сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, і небо лоскочуть вії, коли в полудневу пору від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, а поруч […]