Бабій Олесь Йосипович

Село заснуло тихим сном.
В хатинах світла згасли.
Лиш за однісіньким вікном
Палає світло ясне.

У тихий сад, у тьму …

Не говоріть: “Ми втратили війну”
І не ридайте: “Марно все пропало!” –
І в сатани ще навіть сил замало,
Щоб …

Ще тільки вчора упали тюрми,
Ще тільки вчора родилась воля;
А нині сурмлять на сполох сурми:
“Йдуть дикі орди з …

І.

І знов, як давно, знов неволя…
Хто знає? Може, на століття
Рабства, покори, лихоліття
Вас засудила люта доля.

Шаблюка …

Народ, утомлений в боях,
Упав хрестом у пил, на шлях,
Тернистий шлях…
Регочуть Юдині сини,
Міняйлів чернь кричить: “Розпни!
Розпни, …

Гей, волинськими шляхами
І безмежними степами
Горде військо в бій іде.
Ідуть Стрільці Січовії,
Линуть орли степовії,
Громом пісня їх …

А все ж ти наш віщун народного пориву,
Що вхопить знов колись за косу і топір.
Ти проблиск тих вогнів …

Моя матусю! Я в тюрмі.
Минають сумно дні за днями,
Немов тумани, що взимі
Пливуть над рідними полями.

Так сумно …

Я звав тебе Ізольдою нераз,
Бо, як Трістан, знайшов я в тебе ліки.
І вірив, що щаслив буду вовіки,
Як …

І досі сниться тихим сном:
Шляхом, шляхом
Йде військо – повінь з берегів…
Ні пісні – слів…
За полком полк, …

Радуйся, земле пресвята!
Колишуться в полях жита;
За шумом шум
Пливе на лан;
Співа сто дум
Нив океан,
Хвилює шелестами …

Полями, ланами, під гору межою
Ішло в літню днину маленьке дівчатко.
Самотнє, обдерте. Рукою дрібною
У кошику несло з обідом …

Як зайде ласкаве сонце за горою,
Повертає батько з поля із косою
І, втомившися кісьбою, йде до хати
Відпочити і …

Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів,
Плекав нас біль по втраті України,
Кормив нас гніт …