Час

На гравюрі в злотистому полі
двоє тіл золотавих сплелись,
мов клубки, в золотім ореслі.

Перше лагідно мову веде,
його лагідно слухає друге,
і ніщо не шерехне ніде.

Подих злився із подихом вмить,
і вуста затремтіли у нього,
а довкола ніщо …

Ронда, ронда Аргентини
десь на тропіку скресає
і, спускаючись по ріках,
разом з ними виростає.
Обминає всі посіви,
поникає біля гаю.
Вирушаємо за сонця,
ідемо, коли смеркає…

Поминувши Ентре-Ріос,
мов тіка за виднокраї,
бо роз’єднується коло,
рветься натиском врожаю:
сім …