Візія

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Коли вільна ти, Скажи, Що таке брехня? Я знаю Про що ти так мрієш завзято, Спустивши на оченька вії, Як спуститься нічка на землю, Як тихо, Як темно, Як глухо у хаті, мов в небі: Я знаю, Тоді то у тебе Дівочії мрії палкі, соромливі, Свавільно і грубо ведуть перед тебе Палкого і дужого, голого, […]

Та вже третій вечір, як дівчину бачив —ходжу коло хати, її не видати.«Вийди, вийди, дівчино, порадь моє серце, рибчино» —«Не вийду, козаче, не вийду, соболю,не буду стоять сей вечір з тобою. Ой рада б я стояти — не пускає мати із хати».Коло вікна стою, дрібні сльози роню,дрібні сльози роню — слова не промовлю.«Промов, серце, словечко, […]

Ой прибудь, прибудь, хоч коня добудь, не лугами, берегами — гей, любилися та не побралися за лихими ворогами. «Ой я вороги стопчу під ноги, круту гору перескочу — гей, оддай, оддай мене, мати, заміж, за кого я сама схочу». Оддала ж мене матуся моя, за кого я не хотіла — гей, шумить-гуде дротяна нагайка коло […]

Од північних льодів, од глибоких, мохнатих, далеких снігів ще й не битими шляхами, а кривавими манівцями по шляху нічної птиці щось велике, необоре, мов сторуке люте горе, прошуміло по Вкраїні на незримій колісниці. Як шуміло, як летіло — сонце селами ясніло і травою-муравою по гаях, лугах весніло. Церкви божі в кришталеві дні погожі молоділи та […]

В Баварії дзвіночки з лісу та із бору ворушаться сьогодні над травою, і сонце з моря, ставши на блакить прозору, тепер над ними капає росою. І кожний той дзвінок з росинкою чудовий тривожно гнеться під кущі так низько, немов на те, щоб їх не бачили корови, що під ліси біжать на пасовисько. У них із […]