***

Пірнаєш в омут — і паршиво. Питаєш: чи людина на дії ці відправила мене? І тридцять пʼять років по тому ти зіставляєш правду з болем. І ті, хто вмерли за свободу, сміються й плачуть з небесів. І де ж тут правда і де воля, якщо країна під собою підмела памʼятні гріхи? І, так, молись, молись, поки є сили. Страждай, борись за те, чого нема. Схили, схили чоло своє додолу. За що вмирати? За добро.