Ноктюрн ІІІ
Маланюк Євген Филимонович
На далекій межі серед Диких Піль,
Там, де Чорний Шлях перетнула Синюха,
Вартував мій суворий прапрадід степи
Та дубні ординської луни слухав.
Від сусідніх зимовників димом тягло.
У Торговиці зляканий дзвін бамкав.
Може, братові рвали останній суглоб,
А сестрі сутеніла остання тямка…
І, турецький мушкет набиваючи, в ніч
Довго, довго вдивлявся. І хлопця кликав.
І наказував довго. І плакав сич.
І пливла темна ніч, як велика музика.
1927
Коментарів ще немає... Будьте першим!