Туга

Взяв собі він іншу, —
вдвох пройшли вони.
Віяв понад шляхом
вітер весняний.
І на очах у мене
вдвох пройшли вони!

Він кохає іншу
на землі в цвіту.
Пісня лине й тихне,
і чогось я жду.
А він кохає іншу…

Я з ним зустрілась на стежці.
Вода туманіла снами
і не розкрились троянди —
та квітла душа вогнями.
І ось у бідної жінки
лице омите сльозами!

Виводив пісню веселу
безжурними він устами,
поглянув — і став чарівним
той спів, що …

Гей! Пограймося, синочку,
в королеву й короля!
Це твоє зелене поле.
Бо чиї ж іще поля?
Бач, голівку конюшина,
вгледівши тебе, схиля.
Це твоя уся долина.
Бо чия ж іще земля?

Це для тебе з цвіту яблунь
мед визбирує бджола.…

І. ВІДЧАЙ
Імла густіє вічна — не зможу я впізнати
місцину, де жбурнуло мене в солоні хвилі.
Цю негостинну землю обходять весни милі:
мене тут ніч укрила дбайливо, наче мати.
Скажений вітер трощить мій крик, як скло, на дрізки,
ридає …

Достигле сонце двох Америк,
о сонце інків, сонце майя,
тобі молились майя й кіче,
вславляли з краю і до краю,
в твоїм промінні аймара
бурштином жовтим палахтіли.
Червоним сходиш ти фазаном,
а вдень стаєш фазаном білим.

Від леопарда рід ведеш …