Класична поезія
Poems.com.ua

І все-таки до тебе думка лине…

Косач Лариса Петрівна (Леся Українка)
1895

Виділіть текст, щоб додати нотатку.

І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.

Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
А тяжчого від твого не видали,
Вони б над ним ридали,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.

О, сліз таких вже вилито чимало, —
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі вже їм литись, —
Що сльози там, де навіть крові мало!

Пориньте у глибоку та щиру лірику Лесі Українки, де біль за рідний край поєднується з непохитною стійкістю духу. Цей твір вражає своєю актуальністю, емоційною силою та вагомістю кожного слова. Відчуйте усю глибину патріотичних переживань видатної української поетеси.

1

Сподобалось? Поставте оцінку

Click on a star to rate it!

Average rating 0 / 5. Vote count: 0

No votes so far! Be the first to rate this post.

Улюблені

Сподобався твір?

Додайте його до своєї добірки або створіть новий список — публічним списком можна поділитися посиланням.

Обговорення (0)