І все-таки до тебе думка лине…
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Сі очі бачили скрізь лихо і насилля,
А тяжчого від твого не видали,
Вони б над ним ридали,
Та сором сліз, що ллються від безсилля.
О, сліз таких вже вилито чимало, —
Країна ціла може в них втопитись;
Доволі вже їм литись, —
Що сльози там, де навіть крові мало!
Пориньте у глибоку та щиру лірику Лесі Українки, де біль за рідний край поєднується з непохитною стійкістю духу. Цей твір вражає своєю актуальністю, емоційною силою та вагомістю кожного слова. Відчуйте усю глибину патріотичних переживань видатної української поетеси.
Обговорення (0)