Єреміє, зловісний пророче в залізнім ярмі
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Єреміє, зловісний пророче в залізнім ярмі!
Певне, серце господь тобі дав із твердого кришталю:
ти провидів, що люд буде гнить у ворожій тюрмі, –
як же серце твоє не розбилось від лютого жалю?
Як ти міг дочекатись, чи справдиться слово твоє?
Роєм стріли ворожі на божеє місто летіли, –
певне, чарами ти гартував тоді серце своє,
що на ньому ламалися навіть ворожії стріли!
По війні ти на звалищах міста лишався один,
і палкі твої сльози точили холодне каміння,
і луна розляглась така серед смутних руїн,
аж найдальші нащадки почули твоє голосіння.
Єреміє! ти, вічная туго, тебе не збагну:
як же серце твоє не розбилось від лютого жалю?
Бо джерело гаряче і скелю зрива кам’яну.
Так, було твоє серце з твердого, міцного кришталю!
Пориньте у глибоку та драматичну лірику Лесі Українки, присвячену біблійному пророку Єремії. Відчуйте біль утрат, силу незламного духу та пророче слово, що лунає крізь віки. Відкрийте для себе класичний український вірш про вічні болі та надію.
Обговорення (0)