Вершина
Вечірній час — він заливає
своєю кров’ю гори.
Страждає хтось під цю годину,
якась втрачає, й горе
у цьому присмерку чиєсь
єдине щастя боре.
Якесь є серце, що вершину
скривавлює в цю пору.
Долина вже у тінях
і повниться спокоєм,…
Вечірній час — він заливає
своєю кров’ю гори.
Страждає хтось під цю годину,
якась втрачає, й горе
у цьому присмерку чиєсь
єдине щастя боре.
Якесь є серце, що вершину
скривавлює в цю пору.
Долина вже у тінях
і повниться спокоєм,…
А тепер опусти мені, боже, вії
і вуста заморозь мені,
бо сказані всі слова
і зайвими стали години і дні.
Він дивився на мене, я дивилась на нього,
ми дивилися довго,
наче в смерть, проникали зіниці.
Зблідли наші обличчя з …