Страждання

<p>Вечірній час — він заливає<br />своєю кров’ю гори.<br />Страждає хтось під цю годину,<br />якась втрачає, й горе<br />у цьому присмерку чиєсь<br />єдине щастя боре.</p> <p>Якесь є серце, що вершину<br />скривавлює в цю пору.<br />Долина вже у тінях<br />і повниться спокоєм,…</p>

<p>А тепер опусти мені, боже, вії<br />і вуста заморозь мені,<br />бо сказані всі слова<br />і зайвими стали години і дні.<br />Він дивився на мене, я дивилась на нього,<br />ми дивилися довго,<br />наче в смерть, проникали зіниці.<br />Зблідли наші обличчя з …</p>