Страждання — Сторінка 3

О, сило Божа, і безсилля враже,
свята уяво у людей,
ти твориш світ, якого наше
бажає серце кожний день.

Ти …

Сказав колись Господь, що я людина,
бо в мене совість і душа глуха,
і я тепер шепчу: «Христе, спаси нас…

Давно те діялось. Ще в школі,
Таки в учителя-дяка,
Гарненько вкраду п’ятака —
Бо я було трохи не голе,
Таке …

Із хатини тії, що в гаю
Свої двері в порігу валила,
Гуди юність приніс я свою,
Де з «тубкому», неначе …

І

Роботу мавши на увазі,
Зайшов я в хату по полях
І там з ноги на перелазі
Акацієву колку тяг,…

Коли ще не шумів найвищий дуб у лісі
І спав у дзеркалі небеснім теплий став,
То я, неначе пугач в …

Коли я їхав у простір,
що сніг гойдав, мов піну,
гадаю, що не побачу гір
а вас… а вас зустріну.…

(Равенна. Входить згорблений Данте
в огорожу церкви. Осінь.)

Данте
Тут часто чую голос Беатріче
колишній, молодий. Таємні речі
у душу …

Розділ І

1
Давно за синю хмару сонце впало,
з-над Києва пісок густий одплів,
а денний клекіт одійшов помалу
туди, …

I

Гуде великий город над рікою
і тягне воду із Дніпра,
а сонце йде дугою степовою
туди, де небо вічною …

(уривок з поеми)

Мамо, моя мамо,
Що ти ворожила,
Як мене малого
В колиску ложила?

Мамо, моя мамо,
Що ти …

Моя голото, моя доле!
Чого на тебе завше грім,
Чого не квітне тобі поле
Із теплих водами дощів?..
Встаєш до …

На ріках вавілонських і я там сидів…
І. Франко

Скорботне серце моє, день і ніч ти болиш,
наче птиця жива, …

Пісня перша

Водили батько у костьол
мене малого через бор.
Про ліс вони мені тоді
пускали казку по воді,
а …

Із блакиті піль шляхи розляглись,
на боках у них зацвіли гречки…
Та рої бджолині ними не гудуть,
меду не несуть …

(Колоніальні настрої
в дореволюційній руській армії)

Лірична поема

Частина I.

Давно вже ніч свої пустелі
великі зорі висипа,
давно в …

Гарячим вітром прилетів
Од батька лист,
Що чорну кригу град звалив
Там серед нив;
Що скрізь поламані лежать
Сухі поля…

Чого ж вода каламутна,
Чи не хвиля збила?
Чого ж і я така смутна,
Чи не мати била?

Мене мати …