Страждання — Сторінка 4

Чого селезень скучний, невесел,
Скучний, невесел, невідрадісний? —
«Ой, як мені жить, веселому буть —
Любив вутінку, не можу забуть.…

Пішла вдова долиною
з маленькою дитиною,
сіла вдова спочивати —
мале дитя годувати.

Пішла вдова все садами —
розмовляла з …

Ой не шуми, луже,
дібровою дуже —
не завдавай серцю жалю,
що я в чужім краю!

Ой я в чужім …

Ой чи воля, чи неволя —
ой ніхто не знає мого горя.
В мене горе не якеє —
ой та …

Чого ж вода каламутна,
чи не хвиля збила?
Чого ж і я така смутна,
чи не мати била?

Мене мати …

Чи я в лузі не калина була,
чи я в лузі не червона була?
Взяли ж мене поламали
й в …

Ой по горах, по долинах
пташечки літають —
не зазнала я розкоші,
вже літа минають.

Чи я спила, чи я …

Ой вербо, вербо,
де ти росла,
що твоє листячко
вода знесла?

Ой знесла, знесла
тиха вода —
а я, молода,…

Брала дівка воду,
брала, брала, вибирала —
до дна й не добрала.

Жила в батька одиниця —
до добра не …

Ой піду я в ліс по дрова,
назбираю лому —
завів мене чужий розум
на чужу сторону.

А на чужій …

Ой прибудь, прибудь, хоч коня добудь,
не лугами, берегами —
гей, любилися та не побралися
за лихими ворогами.

«Ой я …

Мала мати одну дочку,
та й купала у медочку;
та й купала-поливала —
щастя-долі не вгадала.

Щастя-долі не вгадала —…

Ой давно, давно я в батька була —
вже й тая стежечка терном заросла!
Ой терном, терном ще й шипшиною …

Ой матінко-зірко —
як у строку гірко:
куди хилять — то й хилюся,
бо я всіх боюся.

Ой матінко-зоре —…

А хазяйський син рано пообідав —
ще й кури не піли,
а наймиток теє обідає,
що діти не з’їли.

А …

Тече вода з-під Дунаю,
ще й з-під синього моря —
хто не служив у багатиря,
то той не знає горя.…

Гей, летіли галочки
понад Чорне море —
та й не один жовнір плаче
в цісаря в неволі.

Та не один …

Ой горе, горе — не солдатськеє життя!
Гей, гей, що не дають ані плакать, ні ридать!
Гей, що не дають …