Страждання — Сторінка 5

Вилітали орли
з-за крутої гори —
заплакали молодії хлопці,
сидячи в неволі.

Вони заплакали
ще й заголосили:
«А в кого …

Годі, березо, зеленій стояти —
пора тобі свій лист опускати;
беруть, беруть молодця в солдати —
за ним плаче та …

У неділю ранесенько в усі дзвони дзвонять,
Сибірського десятчики на панщину гонять.
Ой годі ж вам, рашавчани, в церкву походжати …

Ой судома, пане-брате,
судома, судома!
Нема в мене снопа жита
ні в полі, ні дома.

Було в мене, пане-брате,
жито …

Добре ж було, добре
нашим батькам жити,
що не знали наші батьки
панщини робити.

А тепер в неділеньку
у всі …

Із-за гори вітер віє,
а в долині тихо,
добре було на Вкраїні,
а тепера лихо.

За молодих панів стало
трудно …

Зібралися всі бурлаки
до рідної хати:
тут нам мило, тут нам любо
з журби заспівати!

Ти, царице Катерино,
що ти …

Ой горе тій чайці, чаєчці небозі,
що вивела чаєняток при битій дорозі.
Ой йшли чумаки, весело співали,
й чаєчку ізгнали, …

Гей, гей, гей! Та хто горя не знає,
та нехай мене спитає, та гей!
Гей, гей, гей! Та виріс я …

Ой за річкою та й за Синюхою
та виросли ожини;
«Гей, давай, давай, батьку, переміни,
бо далебі, загинемі!» —

«Гей, …

Море Середземне шумить,
хвилями дзвонить
в боки пірамід африканських,
хлюпають ріки криваві в долинах віків
у круті костяні береги із …

Десь гори зелені
там море патлате.
Там жінка вродлива
сина вродила.

Соками повний із хмелю землі,
він виріс на горах …

Од північних льодів,
од глибоких, мохнатих,
далеких снігів
ще й не битими шляхами,
а кривавими манівцями
по шляху нічної птиці…

Твоїй памʼяті,
брате Самійле

На персах землі — ропа;
У важке небо зоряне з сонцем —
впира чолом.
Од пʼят …

Відвіку покарано степом
І простір всю силу п’є.
Під смаглявим монгольським лепом
Та проказою — тіло твоє.

І не вирватися, …

Хоч би на мить свята відрада —
Всією вічністю дихнуть —
І радістю просякне зрада,
І сонцем розтопиться муть.

Хоч …

Кривавії зорі світ повідають…
«Слово о полку…»

1.
Лежиш, скривавлена і скута,
Мов лебідь в лютім полоні.
Яка ж страшна …

1.
Завжди напружено, бо завжди — проти течій,
Завжди заслуханий: музика, самота.
Так, без шляху, без батька, без предтечі.
Так …