Лист

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Ріка несе по кам’янім річищі весінній теплий каламут, а верби і від їх будинки вищі своєю тінню повнять нурт. Біжать через місток семінаристи, розчервонівшися, мов жар, а бір, опришків притаївши свисти, повільно близиться до хмар. І сонце, сонце, хвилі, і сороки, і дальнього повітря тло розбурхано і дзвінко на всі боки кричить про щастя та […]

Над моєю хатиною чорна хмара стала,а на мене, молодую, поговір та слава! Ой я тую чорну хмару крилом розмахаю —перебуду сей поговір, перебуду й славу. Хоч я сюю перебуду — другую набуду,а таки ж я, молодая, без слави не буду. Ой не піде дрібен дощик без тучі, без грому —ой не вийде дівка заміж та […]

Туманна примара нас вабить облудно, І щастям у нас вона зветься. Та трудно її нам піймати, ой, трудно, Хоч близько, так близько, здається… Одним оте щастя – багатство, розкоші, А іншим – порядок і згода. Одним оте щастя – то золото й гроші, А іншим – коханої врода. Той рветься до слави, той хоче змагатись, […]

У мові — присмак варварського моря,і водоростів шум, і даль безкрая;і молиться вона якомусь богу,старіє довго, наче помирає. В саду, що дивним став для нас неждано,плекає кактус і лапаті трави.Все задихається, як у пустелі,блідава з виду — вміла ж бо кохати; про те мовчить, якби нам розказала,то це була б зорі чужої карта.Хай проживе десятки […]

«Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,де ж ти, хмелю, зиму зимував, що й не розвивався?» —«Зимував я зиму, зимував я другу,зимував я в лузі на калині — та й не розвивався!» «Ой сину ж мій, сину, сину молоденький,де ж ти, сину, нічку ночував, що й не роззувався?» —«Ночував я нічку, ночував я другу,ночував я […]