Добраніч

Добраніч змученим, нужденним,
Усім трудовникам щоденним,
Які й разу не склали рук;
Добраніч гвалтом недобитим,
Що віддали всі сили ситим, –
І заробили пекло мук.

Добраніч тим, що цілі ночі
Від кривди слізьми ятрять очі,
Не знавши й змалку красних днів;
Добраніч страдникам за брата,
Яким є доленька щербата
Серед темниць, серед снігів…

Добраніч вам хоч на хвилину:
Ми будем стражами спочину
До перших променів зорі…
Тоді гукнем: “Вставайте, браття,
Та, повні спільного завзяття,
Поставим правді вівтарі!”