Свобода

Все довкола нас будує
свій світогляд. Так і двері.
Я на них удень дивлюся,
на прочинені й закриті,
а здається, бачу спини
жовті, ніби масть лисича.

Нащо ж люди їх зробили,
щоб у них в полоні бути?
Двері — це …

Одну я вбила в собі —
я ж її не любила!
Була вона квіткою
кактуса скеляного.

Була вона тим вогнем,
що не знає остуди.
За спиною і в ногах
небеса були в неї.

Вона не спускалася вниз
глянути в очі …

Яка ж дитина не бажає
танок на пагорбах водить?
Хто забаривсь — хай здоганяє,
за нами вгору хай біжить.

Ми повз кошари збігли з гуками
на гору, де такий прозор, —
і з піснею з’єднали руки,
і доли осіяв наш …

Рученьки дитячі,
рученьки благальні —
всіх долин владарки
повноправні.

Рученьки дитячі,
тягнетесь до грона,
і палають ягоди
червоно.

Стільники медами
повняться на диво.
Люди обминають
вас квапливо!

Рученьки дитячі,
наче тісто, білі.
Як до вас голівку
колос хилить!

Дві маленькі …

Ронда, ронда Аргентини
десь на тропіку скресає
і, спускаючись по ріках,
разом з ними виростає.
Обминає всі посіви,
поникає біля гаю.
Вирушаємо за сонця,
ідемо, коли смеркає…

Поминувши Ентре-Ріос,
мов тіка за виднокраї,
бо роз’єднується коло,
рветься натиском врожаю:
сім …

Шляхами зі Сходу на Захід,
як вої в залізних заставах,
шикуються в ронду сувору
стосот срібних пальм величавих.

Вони розбредуться гуртами,
як зорі чи вівці в отавах,
і знову ладнаються в ронду
окрилених пальм величавих.

Помежи тростин та бавовни,
по …

Острів Карібський та Сібоней,
пагін тендітний, підніжжя піщане, —
мов черепаха, лежить серед моря;
повний гаїв, де красуються пальми,
світлий в шерегах тростини,
темний од сейб величавих.

А королівські пальми дівують,
поміж землею зрісши та небом;
якось циклон їх потяг …

І. ВУЛКАН ОСОРОНО
Ти жбурляєш, гримкий вулкане,
сам у себе той град камінний!
Патріарше племен великих!
Найстаріший пастух рівнини!
Ти — застиглий стрибун, що раптом
зупинився посеред бігу;
сяйвом сліпиш ти індіанців,
дикий олень, біліший снігу.

Славо наша, вулкане Півдня,…