Хтось гладив ниви, все гладив ниви,
Ходив у гніві і сіяв співи:
О, дайте грому, о, дайте зливи! —
Нехай …
Село
Поезія про село відображає життя серед природи, традицій і праці. Вірші про село часто описують рідну хату, поле, сад, людей, сільські дороги та спокійний ритм життя.
Село може бути реальним місцем дитинства або символом коріння. У таких творах зберігаються образи народної культури, пам’яті та зв’язку людини із землею.
Всі твори
30 творів у каталозі
Гей, простори які!
Любо-мило землі:
де не глянь — колоски
та всі в злоті-сріблі.
Де не глянь — колоски
проти …
Г. Ко-вій
Покірний наймит я, давно прикутий
Бажанням їсти щось до рахівниць;
Давно душа моя схилилась ниць,
Міста, під вашим …
Густі твої брови, волосся руде,
І запах тютюну, що пахнув так звично…
Такого дідуся немає ніде,
Моя опора в житті …
Дрімають села. Ясно ще
осіннє сонце сяє,
та холодом осіннім вже
в повітрі потягає.
Темно-зеленії садки
дрімають вже без плоду…
Корови моляться до сонця,
що полум’яним сходить маком.
Струнка тополя тонша й тонша,
мов дерево ставало б птахом.
Від воза …
Зберіть власну добірку: Село
Додавайте твори до свого списку одним кліком і діліться ним за посиланням.
Уздовж причілля тінь лягає вогко,
а коло брам розколений колодязь,
у землю встромлений, немов колода,
зеленим, молодим сміється мохом.
Патлатий, …
Високоповажному артистові
Миколі Карповичу Садовському
присвячує автор
НЕ СУДИЛОСЬ
(ПАНСЬКЕ БОЛОТО)
Драма в 5 діях
ДІЙОВІ ЛЮДЕ:
І в а …
Не плач, моя рибко кохана,
Шануй оченята-зірки!
Я знаю, образили сп’яна
Тебе оті пані бридкі:
З тебе насміхалися знову
На …
Ізнов нудьга, непрохана кума!
І серце буцім жде якоїсь-то отрути…
Мовчи, бездольнеє! Недовго нам тягнути,
Доплентались, що й світла вже …
І
1812 року, напровесні, коли на благодатному Поділлі стелилася оксамитом озимина й смарагдом вилискували луки, коли сади одягалися в пухнасто-біле …
На неї задивлялися навіть дідугани, і вже рідко який хлопець не міряв очима з голови до п’ят. В одних у …
Сиджу під клунею, а дід на низу змагається з сонцем — хто першим закінчить свої денні турботи. Довга тінь од …
Гей, прослала нива
Чорне полотно.
Ллється жовта злива —
Сіється зерно.
Сійся-родися,
Колосом розвийся,
Засівайся, ниво,
Людям на добро!
Хай …
Дядька затримали чи впіймали —
Дядька в сільраду ескортували.
Дядька повчали і докоряли:
“Як вам, дядьку, не ай-ай-ай
Красти на …
Омелько Гужко, сухорлявий балакун, скаржився на току вантажникам:
— Що в тих інститутах, їдрі його навиворіт, тільки думають? Понавчають усяких …
В Ониськи дерев’яніли ноги, коли десь поруч дзвенів його голос. Вона завжди йшла повз нього ледве жива і не сміла …
Сім десятків дідові старому,
Сам незчувсь, коли і відгуло, —
Вже лице пожовкло, як солома,
Борознами вкрилося чоло,
Сяють очі …