Заспів (Кримські спогади)
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Південний краю! як тепер далеко
Лежиш від мене ти! за горами крутими,
За долами розлогими, за морем,
Що вже тепер туманами густими
Укрилося, бурливе. Та не страшно
Моїм думкам осінньої негоди
На Чорнім морі. Швидше тої чайки
Вони перелетять за темні води.
Вони перелетять у ту країну,
Де небо ще синіє, як весняне,
Де виноград в долині зеленіє,
Де грає сонця проміння кохане.
Туди мої думки полинуть швидко
І привітають ту ясну країну,
Де прожила я не одную днину,
А не була щаслива й на годину…
Та я за те докірливого слова
Тобі не кину, стороно прекрасна!
Не винна ти, що я не маю долі,
Не винна ти, що я така нещасна!
Пориньте у світ спогадів про сонячний південь разом із ліричним твором Лесі Українки. У цьому вірші відчувається глибока туга за далеким краєм та щира прихильність до його краси. Відкрийте для себе проникливі рядки про розлуку з улюбленими місцями та внутрішні переживання авторки.
Обговорення (0)