Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця …
Доля
Поезія про долю розмірковує над життєвим шляхом людини та подіями, які неможливо повністю контролювати. Вірші про долю часто порушують питання вибору, випадку, відповідальності та неминучості.
Поетичний образ долі може бути світлим або трагічним, особистим чи історичним. Через нього автори намагаються зрозуміти, як минуле формує майбутнє і де проходить межа між призначенням та власною волею.
Всі твори
154 твори у каталозі
Я не жалуюсь на тебе, доле:
Добре ти вела мене, мов мати.
Таж де хліб родити має поле,
Мусить плуг …
На ранній весні-провесні,
Гей, на світанню гук.
Ой за горами, за високими,
Там за морями та за глибокими,
Ще й …
Присмеркові сутінки опали,
сонну землю й душу оплели.
Самоти згорьовані хорали
геть мені дорогу замели.
І куди не йду, куди …
Мені зоря сіяла нині вранці,
устромлена в вікно. І благодать —
така ясна лягла мені на душу
сумиренну, що я …
Людина флюгер. Так. Людина флюгер.
підвладний вітрові, а не собі.
Я знаю? Може, бог чуттями править.
чуттями править, може, дика …
Ваші списки
Зберіть власну добірку: Доля
Додавайте твори до свого списку одним кліком і діліться ним за посиланням.
Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,…
Господи, гніву пречистого
благаю — не май за зле.
Де не стоятиму — вистою.
Спасибі за те, що мале
людське …
І
Між двома берегами плила ріка.
Вітри різьбили кришталеве плесо в мерехтливі брижі, краплі дощу кололи шпильками гладку поверхню, бурі …
Понад похмуре, чорномуре бердо[42]
підносив замок кам’яний свій жест.
В нім сивий мешка цар, мов срібний жезл;
в льохах тримав …
Закрутився світ безкраїй,
зелень на землі й на небі.
Ой, дівчатам заплітають
у волосся сонця гребінь.
День зелений, день хрещатий,…
Розгорнулась земля, наче книжка
(дороги, дороги, дороги).
Зашуміла трава і принишкла,
простелилась нам юним під ноги.
Тільки небо і тільки …
За греблею трьох днів і трьох ночей, де вир закляклий,
безодня зелені в півсоннім півбутті безкрая.
Прив’язані до пнів, попутані …
Стрілчастий день, прозорий холод
і вся невпійманість краси.
Широко креслиш пісні коло.
Ех, пахне ранок. Срібло й синь.
Душа острунена …
В горах, де ближче сонця, перший раз приглянувся небу,
тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені,
і піднеслася голова, …
Там, у степу, схрестилися дороги,
Немов у герці дикому мечі,
І час неспинний, стиснувши остроги,
Над ними чвалить вранці і …
Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок,
Є тисячі ланів, але один лиш мій.
І що мені робить, коли малий зажинок…
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз …