Отсе тая стежечка,
Де дівчина йшла,
Що з мойого сердечка
Щастя унесла.
Ось туди пішла вона
Та гуляючи,
З іншим …
Спогади
Поезія про спогади повертає людину до подій, місць і людей, які залишилися в минулому. Вірші про спогади часто пов’язані з дитинством, коханням, родиною, домом і втраченим часом.
Пам’ять може зберігати як радісні, так і болючі моменти. Через спогади минуле продовжує впливати на теперішнє, а поезія допомагає зберегти його образ.
Всі твори
68 творів у каталозі
Давай уявим, ніби я ніколи не кохав,
Щоб покохати тебе першу.
Давай уявим, ніби ти нікого не чекала,
Щоб я …
Давай зустрінемось у сні,
І проживемо так до ранку.
Давай — немовби на весні —
І розтопим нашу згадку.
Давай …
О панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно.
Любив? — …
Верни до мене, пам’яте моя,
нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом горло солов’я…
Присмеркові сутінки опали,
сонну землю й душу оплели.
Самоти згорьовані хорали
геть мені дорогу замели.
І куди не йду, куди …
Ваші списки
Зберіть власну добірку: Спогади
Додавайте твори до свого списку одним кліком і діліться ним за посиланням.
1
Голова його заполонена спогадами.
(Вічне перемелювання однієї істини:
гримаси підлості, підлість підлості,
підлість підлості підлості).
Хтиво показує старечим ротом …
Спати в печалі,
бачити сни.
Нікому не потрібна фантазія дії,
яку ніколи й ніде не зустріти.
Побачивши в снах об’єкт …
Річний пісок слідок ноги твоєї
І досі ще — для мене! — не заніс…
Тремтить ріка, і хилиться до неї…
Відстукали копита коней бойових,
Серця в мозиль, каміння в пил зітерши,
І я прийшов, прийшов уже не перший
Слідами втоптаних …
Густі твої брови, волосся руде,
І запах тютюну, що пахнув так звично…
Такого дідуся немає ніде,
Моя опора в житті …
Біля дому лавка —
історії згадка,
можливий кінець.
Невідома є назва кожної пари,
неможлива кількість історій у парку.
Звичайні розмови,…
Лінії в блокноті,
хаотичні наче зорі.
Так задумано, однак
не буває хаотично —
все на місці.
Діло в баченні картини.…
Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому …
Люблю не раз вертатись до старого табурету,
де кілька книжечок лежить завинених в газету.
Коли з-за неба виринає ніч назустріч …
Співучі двері, сивий явір,
старий, мальований поріг.
Так залишилися в уяві
місця дитячих днів моїх,
так доховала пам’ять хлопця
затьмарені …
Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні …
Мої дні жорстокі та холодні
полину навіяли в пісні,
потонули обрії в безодні
чорної весни.
Знов підказує мені до вуха…