Спогади — Сторінка 2

Когда цветет никотиана
И точно светит из тумана,
Как будто падшая звезда,
Вся бледная от тайной страсти,
Все вкруг становится …

Цілуй мою шкіру,
Торкайся волосся…
Жодну мить з тобою
Забути не вдалося.
Сняться ті щасливі дні,
Що провела з тобою.…

І досі сниться тихим сном:
Шляхом, шляхом
Йде військо – повінь з берегів…
Ні пісні – слів…
За полком полк, …

Сумеркові тони…
Похоронні дзвони —
Дінь-дон…
Ніби на екрані
Образи в тумані,
Крізь сон.

Рухи молитовні,
Погляди любовні,
Німі…
Крила …

В час вечірній, час печальний
Я Тебе чекаю в храм мій —
У кімнаті сонця сальви
І махорки тиміям…

Ти …

Мені тринацятий минало,
Я пас ягнята за селом,
Чи то так сонечко сіяло.
Чи так мені чого було —
Мені …

Химерна країно,
ти — край небуття,
мов янгол, легка,
ледь помітна здаля,
як водорость, темна,
мов сокіл, ясна,
одвічна й …

Прозорого серця висока погода
сьогодні пустила над світом плисти
тонесенькі хмари, відбивши їх в водах
баварських озер, мов з латаття …

Ні місяць не світив тоді, ні зорі,
горнулась ніч, і чорний був Дунай,
і Відень, ніби гуща тьми надворі,
стояв …

В-ці К-б

Коли зблисне річка в рогозі,
під сонцем ринучи в стави,
І босі ноги згадую в грязі,
що мовчки …

Дніпро, старенький дебаркадер, левино-жовті береги
лежать, на кігті похиливши зелену гриву шелюги.

В пісок причалює пірога. Хтось варить юшку, дим …

Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка …

Давно те діялось. Ще в школі,
Таки в учителя-дяка,
Гарненько вкраду п’ятака —
Бо я було трохи не голе,
Таке …

Як друга вірного, тебе я покликаю,
Але не чуть луни з-за гір;
Лише зозулі, як у дзвін тугий, зітхають
Та, …

І наострю твій слух, щоб, як озвуся,
Ти чув мій голос, наче грім із хмар…
І. Франко

1.
Ішов я …

I.

Досі сниться метелиця маю,
Завірюха херсонських вишень.
Золоті її очі впивають
Степовий необмежений день,

Що зростає у небо, у …

1.
Не треба ні паризьких бруків,
Ні Праги вулиць прастарих:
Все сняться матернії руки,
Стара солома рідних стріх.

Все сниться …

Чи то виють вовки, чи вітрища ячать,
Чи лящать солов’ї на розраду комусь —
Тут я бачу свій край, річку, …