Класична поезія

Загадка

Збірка: Китиці часу

В-ці К-б

Коли зблисне річка в рогозі,
під сонцем ринучи в стави,
І босі ноги згадую в грязі,
що мовчки бачили і ви.

І відвертаюся лицем від плес,
де й сонце соромом стає,
бо ви його з водою, як з небес,
у серце занесли моє.

1

Сподобалось? Поставте оцінку

Click on a star to rate it!

Average rating 0 / 5. Vote count: 0

No votes so far! Be the first to rate this post.

Обговорення (0)

Коментарів ще немає... Будьте першим!

Залишити коментар