Дитинство

Північ лагідна й мила.
Чую — пульсує сік
у стеблах трояндових до бутонів.
Чую — горять
королівського тигра смуги,
спати …

Моїй сестрі

Гляньте — хор дівчачий,
це ж навколо мене
тисяча дітей,
і мені підвладний
світ ясних очей!

На землі …

Мала я в серці своєму,
щирим зігрівши теплом,
білий, як рисове зерня,
крихітний, ніжний бутон.

Я ж його в серці …

Зустріла я це дитятко,
як вийшла на поле:
маленьке спало в колоссі,
таке світлочоле…

А може, у виноградній
гуляла долині:…

Розвилась троянда,
сповнена росою, —
так у мене в грудях
мій синок зі мною.

Пелюстки стуляє,
щоб роса сховалась,
бережеться …

Я не хочу, щоби донька
в мене ластівкою стала;
це б вона здіймалась в небо
і на мату не сідала;…

Спи, засни, мій володарю,
без тривоги, без страху,
хоч не спить у мене серце —
не спочину в ніч глуху.…

Свою плоть колишу я,
колишу свого сина,
перемелюю всесвіт
почуттями рвучкими.

Тільки всесвіт, роздертий
пориванням пестливим,
повертається — бачу
білувату …

Море хвилі свої без ліку
колише, дивне.
Слухаю лагідне море,
колишу дитину.

Вітер-мандрівець опівніч
колише пшеницю.
Слухаю вітер ласкавий,
колишу …