Зоряне небо

Зоряне небо в метрі над нами
Вказує шлях, куди нам іти.
Зоряне небо світить ночами
І очі твої штовхає у мить.
Зорі на небі — як серце дівоче,
Що осяює комусь цей шлях.
Хтось до місяця ледве доходить,
А комусь би зірка упала на здійснення всіх їх бажань.
Коли прийде темна та нічка,
Коли усі полягають у сон,
Тільки її дівоча сопілка
Заграє з кимось так в унісон.
Коли усі сплять і є тільки двоє,
Коли між нами тайни нема,
Усі шепочуться, усі вже говорять:
«Між ними двома пробігла іскра».
Вночі, коли спить все місто прохожих,
Коли тільки очі сова відкрива,
Бачить вона тих, хто кохає охоче,
Кому своє серце показать не шкода.
Таємна ніч і зорі на небі…
Серце твоє так зігріва.
Зірки на небі світять охоче,
Щоб ця любов довіку жила!