Пам'ять

I
Була моя мати маленька,
як м’ята або як травина;
і тінь свою власну на речі
їй важко було відкидати.

Земля її ніжно любила
за легкість і злагоду в серці,
за те, що вона усміхалась
до ниви — чи горе, …

Співаю, що любив ти, мій талане,
щоб ти прийшов і слухав, мій талане,
щоб пригадав задавнене й недавнє,
о тінь моя, співаю на смерканні.

Не хочу заніміти, мій талане:
без крику як мене шукати станеш?
Що явить мене краще, мій …

Я по краплині вся виходжу з тебе.
Тече лице нечутно мов олія;
стікають руки, наче кульки ртуті,
зникають ноги, що немовби з пилу.

Все йде від тебе, йде від нас неспинно!

І голос мій тече, що був для тебе
колись …

Я там, де вже мене немає,
в Анауаці срібно-синім;
я при його убогім світлі
причісую дитя руками.

Дитина на моїх колінах
подібна до стріли із лука.
Її загострюю й гойдаю,
наспівуючи колисанку.

В старому й молодому світлі
оце хлоп’я мені …

Мамо, ти мене цілуєш,
та стократ цілую я,
не злічити тих цілунків,
повних світлого чуття…

Сяде бджілка на лілею,
крильця лагідно стуля.
І так само тихо-тихо
ти голубиш немовля…

Заглядати в твої очі
я готова все життя:
о, яке в …

Я пам’ятаю жест і порух
тих, що мені давали воду.
В пахкій долині Ріо-Бланко,
де Аконкагуа в шапці льоду,
під пліть важкого водоспаду
я підійшла по прохолоду;
він, буйногривий, круто падав
і розбивався там з нальоту.

Я обпеклась його кипінням,…

Де жили в Тауантінсуйо
індіанці древні,
гімни й танці ми принесли
в гори ці пустельні.

Тут вогні живі палали,
завивали кени
і співали юні жриці
й мудреці священні.

І, засліплений сонцями,
опустивсь ти, певно,
щоб побачить індіанців
і стовпи вогненні.…

Вчительці Еммі Ортіс
Світло всесвіт огортає,
в тому світлі бачу сейбу,
і Америки в тій кроні
грають спалахи зелені!
Гей, сейбо, гей-но, гей-но!

Сейба ця не виростала:
сейбу, дерево правічне,
не саджали індіанці
і не зрошували ріки.
Проти неба вихиляє…