<p>I<br />Була моя мати маленька,<br />як м’ята або як травина;<br />і тінь свою власну на речі<br />їй важко було відкидати.</p>
<p>Земля її ніжно любила<br />за легкість і злагоду в серці,<br />за те, що вона усміхалась<br />до ниви — чи горе, …</p>
<p>Співаю, що любив ти, мій талане,<br />щоб ти прийшов і слухав, мій талане,<br />щоб пригадав задавнене й недавнє,<br />о тінь моя, співаю на смерканні.</p>
<p>Не хочу заніміти, мій талане:<br />без крику як мене шукати станеш?<br />Що явить мене краще, мій …</p>
<p>Я по краплині вся виходжу з тебе.<br />Тече лице нечутно мов олія;<br />стікають руки, наче кульки ртуті,<br />зникають ноги, що немовби з пилу.</p>
<p>Все йде від тебе, йде від нас неспинно!</p>
<p>І голос мій тече, що був для тебе<br />колись …</p>
<p>Я там, де вже мене немає,<br />в Анауаці срібно-синім;<br />я при його убогім світлі<br />причісую дитя руками.</p>
<p>Дитина на моїх колінах<br />подібна до стріли із лука.<br />Її загострюю й гойдаю,<br />наспівуючи колисанку.</p>
<p>В старому й молодому світлі<br />оце хлоп’я мені …</p>
<p>Мамо, ти мене цілуєш,<br />та стократ цілую я,<br />не злічити тих цілунків,<br />повних світлого чуття…</p>
<p>Сяде бджілка на лілею,<br />крильця лагідно стуля.<br />І так само тихо-тихо<br />ти голубиш немовля…</p>
<p>Заглядати в твої очі<br />я готова все життя:<br />о, яке в …</p>
<p>Я пам’ятаю жест і порух<br />тих, що мені давали воду.<br />В пахкій долині Ріо-Бланко,<br />де Аконкагуа в шапці льоду,<br />під пліть важкого водоспаду<br />я підійшла по прохолоду;<br />він, буйногривий, круто падав<br />і розбивався там з нальоту.</p>
<p>Я обпеклась його кипінням,…</p>
<p>Де жили в Тауантінсуйо<br />індіанці древні,<br />гімни й танці ми принесли<br />в гори ці пустельні.</p>
<p>Тут вогні живі палали,<br />завивали кени<br />і співали юні жриці<br />й мудреці священні.</p>
<p>І, засліплений сонцями,<br />опустивсь ти, певно,<br />щоб побачить індіанців<br />і стовпи вогненні.…</p>
<p>Вчительці Еммі Ортіс<br />Світло всесвіт огортає,<br />в тому світлі бачу сейбу,<br />і Америки в тій кроні<br />грають спалахи зелені!<br />Гей, сейбо, гей-но, гей-но!</p>
<p>Сейба ця не виростала:<br />сейбу, дерево правічне,<br />не саджали індіанці<br />і не зрошували ріки.<br />Проти неба вихиляє…</p>