Бахчисарайська гробниця
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Палкого сонця промені ворожі
На кладовище сиплються, мов стріли,
На те каміння, що вкрива могили,
Де правовірні сплять, піддані божі.
Ні квітів, ні дерев, ні огорожі…
І серед пустки, наче на сторожі,
Стоїть гробниця. Ті, що в ній спочили,
Навіки в ній своє імення скрили.
З чужого краю тут співці бували
І тіні бранки любої шукали, –
Витає ж тута інша тінь, кривава:
Ні, тута не лежить краса гарема,
Марія смутна чи палка Зарема, –
Тут спочива бахчисарайська слава!
Пориньте у величну та сповнену таємниць атмосферу Сходу крізь рядки видатної української поетеси. Цей твір переносить читача до старого кримського некрополя, де серед пустки стоїть мовчазна гробниця. Відчуйте дух історії та пам’яті, що вічно живе у кам’яних стінах. Відкрийте для себе глибокий сенс та майстерність класичного слова.
Обговорення (0)