Poems.com.ua
Бахчисарайський дворець
Косач Лариса Петрівна (Леся Українка)
Виділіть текст, щоб додати нотатку.
Хоч не зруйнована – руїна ся будова,
З усіх кутків тут пустка вигляда.
Здається, тільки що промчалась тут біда,
Мов хуртовина грізная, раптова.
Тут водограїв ледве чутна мова, –
Журливо, тихо гомонить вода, –
Немов сльозами, краплями спада;
Себе оплакує оселя ся чудова.
Стоять з гарему звалища сумні,
Садок і башта; тут в колишні дні
Вродливі бранки вроду марнували.
Колись тут сила і неволя панувала,
Та сила зникла, все лежить а руїні, –
Неволя й досі править в сій країні!
Пориньте у роздуми Лесі Українки про минуле та меланхолійну атмосферу кримської старовини. Ця глибока поезія передає дух руїн та мовчазного свідка історії. Відчуйте силу слова та витонченість ліричного пейзажу.
Обговорення (0)