Покинута
Це буду сама осягати
країну скорботи тепер я
і забувати твоє кохання,
що мовою стало моєю —
так, як ріка, що міняє
русло, течію та берег.
Навіщо приніс перлини,
коли забуття немає?
Ніщо до серця не лине,
і я сама …
Це буду сама осягати
країну скорботи тепер я
і забувати твоє кохання,
що мовою стало моєю —
так, як ріка, що міняє
русло, течію та берег.
Навіщо приніс перлини,
коли забуття немає?
Ніщо до серця не лине,
і я сама …