Пам'ять — Сторінка 3

Я пам’ятаю жест і порух
тих, що мені давали воду.
В пахкій долині Ріо-Бланко,
де Аконкагуа в шапці льоду,
під …

Де жили в Тауантінсуйо
індіанці древні,
гімни й танці ми принесли
в гори ці пустельні.

Тут вогні живі палали,
завивали …

Вчительці Еммі Ортіс
Світло всесвіт огортає,
в тому світлі бачу сейбу,
і Америки в тій кроні
грають спалахи зелені!
Гей, …

Вкраїно дорога, я із твоїх долонь
Зійшла у білий світ, де попіл і вогонь,
Де землю підмела та перша, світова,…

В. Луговському

Як співала земля у ту ніч останню,
Жаль було покидати поету цей світ,
Попрохав він перо, написав на …

Дніпро, старенький дебаркадер, левино-жовті береги
лежать, на кігті похиливши зелену гриву шелюги.

В пісок причалює пірога. Хтось варить юшку, дим …

І наострю твій слух, щоб, як озвуся,
Ти чув мій голос, наче грім із хмар…
І. Франко

1.
Ішов я …

Ой що ж бо то та й за ворон,
що по морю кракає?
Ой що ж бо то за бурлака,…

Гей степе мій
підпер ти ріками моря,
щоб не схитнулися вони
за ниви хлібороба…
и запалив дзвінкі вогні
великих сизих …

На далекій межі серед Диких Піль,
Там, де Чорний Шлях перетнула Синюха,
Вартував мій суворий прапрадід степи
Та дубні ординської …

Скільки бачили ганьби і чули образ ви,
Як казились навколо вас зрада і гріх,
Та камінням звучать кремезні ваші назви …

I.

Твоя, що майже смертна, тиша
Не впокорила й не лягла
Глухою тінню. Ні, скоріше —
Війнула помахом крила,

І …

Пам’яті Петлюри

I.

Відійшли у негоду, у розталь.
За плечима хрипів Батий.
Прокажена земна короста
Відбивала татарські сліди.

Сизий простір, …

I.

Не поет — бо це ж до болю мало,
Не трибун — бо це лиш рупор мас,
І вже …

I.

Необорима сонячна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить!
Куди ж поділа, степова Елладо,
Варязьку сталь і візантійську …