Кечуанська пісня

Де жили в Тауантінсуйо
індіанці древні,
гімни й танці ми принесли
в гори ці пустельні.

Тут вогні живі палали,
завивали кени
і співали юні жриці
й мудреці священні.

І, засліплений сонцями,
опустивсь ти, певно,
щоб побачить індіанців
і стовпи вогненні.

Де маїс буяв, пшеницю
вздрів ти, як знамення,
ще й бичків замість вікуньї
на луці зеленій.

Повертайся в Пачакамак,
ти прибув даремно,
індіанцю заблуканий,
пташе навіжений.