Любов Забашта

Спасибі, мій народе, що мене
Назвав ти поетесою своєю,
Що слово дав мені полум’яне,
Ще й причащався піснею моєю.

Я …

Вкраїно дорога, я із твоїх долонь
Зійшла у білий світ, де попіл і вогонь,
Де землю підмела та перша, світова,…

В. Луговському

Як співала земля у ту ніч останню,
Жаль було покидати поету цей світ,
Попрохав він перо, написав на …

Я знаю, світ мій зоряний, тебе,
Моє дитинство з зіркою на грудях,
Зірки Героїв в битвах, в мирних буднях…
А …

О крематоріїв ядучо-чорний дим.
І космосу тривожні чорні ями…
Двадцятий вік! Він славен не богами,
Але й не димом чорним …

Життя одне, одне життя! Так мало!
І так багато… Мов тягар, несу
Все те, що серцем чулим увібрала:
Дитинства неповторного …

Мені приснилася вселюдська мати.
Вона стояла в чорному вогні.
Був на руках її холодний труп дитяти,
І вороння кружляло у …

Мислителі, допоки світ стоїть,
Ви відкривали істини століть
І відмітали все закостеніле,
Ви боронили правду, як уміли,
Невже ж дасте …

Мій отчий дім, де всі стежки мої
Веселками ясними перевиті,
Де у садах співають солов’ї,
Де шлях у світи проліг …