Кохання — Сторінка 16

Козака несуть
й коня ведуть,
кінь головоньку клонить.
А за ним, за ним
його дівчина
білі рученьки ломить.

Ой ломи, …

Їхав козак на війноньку:
«Прощай, прощай, дівчинонько,
прощай, миленька чорнобривенька,
я йду в чужу сторононьку!

Дай же, дівчино, хустину,
може, …

«Козаченьку, куди йдеш?
Невже жалю не маєш?» —
«Ой не плач же, дівчино, не журись
та до мого серденька пригорнись».…

Смутний вечір, смутний ранок,
десь поїхав мій коханок.
Десь поїхав та й бариться,
серце ж моє печалиться.

Десь поїхав та …

Ой гай, мати, ой гай, мати,
ой гай зелененький;
ой поїхав з України
козак молоденький.

Виїжджавши, шапку знявши,
низенько вклонився:…

Засвистали козаченьки
в похід з полуночі, —
заплакала Марусенька
свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,
не плач, не …

Прощай, слава, город рідненький,
прощай, Україно!
Прощай, мій сад зелененький,
прощавай, дівчино!

А в тім саду, саду зеленому,
де сонечко …

Зорі плинули на хмарах,
курів сніг з небес;
ішли люди всі у парі,
а я ждав тебе.

Замок стіни свої …

З ліса череватого
вітри та буйволи
котили сонце
по луках зелених, через Ніл глибокий
до тих берегів,
де небесним плесом…

Як іонійськая колона,
Рожевіє дівочий сніг,
Ховаючи опуклість лона
В лілеях рук, в лілеях ніг.

Єдина! Не ображу зором
Двійник …

І знову зустріч. Це вже тричі
У днях життя її зустрів.
Тонке обличчя Беатріче
Прозорий смуток загострив.

Лани. Пшениця колосисто …

I.

Чорне. Чорне. Ні вогника в морок.
Чорне. Чорне. Ні іскр. Ні зірок.
Лиш пекучої пристрасті змора —
До безодні …

* * *

І час настав. І сталось вічне.
Співали весняні вітри.
І вітер під снігами Січня
Ту зустріч подихом …

Я люблю наших нив золотину
І сповиті у зелень луги,
Шум похмурих борів навкруги,
Дзвін джерел у серпневу годину…
Я …

О земле, я люблю, кохаю до нестями
Тебе, немов свою коханку, залюбки
Сплітати прагну я тобі із зір вінки,
Тебе …

Недавно з тобою ми стрілись; вела ти
Палку суперечку зі мною тоді.
Тобі – визнаю – довелося страждати,
І втіхи …