Ой гай, мати
Ой гай, мати, ой гай, мати,
ой гай зелененький;
ой поїхав з України
козак молоденький.
Виїжджавши, шапку знявши,
низенько вклонився:
«Ой прощайте, слобожани,
може з ким сварився!»
Хоч сварився не сварився,
аби помирився,
як виїхав на битий шлях,
слізоньками вмився.
Приливайте доріженьку,
щоб не курилася;
розважайте рідну неньку,
щоб не журилася!
Приливайте доріженьку —
що куриться курно;
розважайте дівчиноньку,
що журиться журно!
Приливали доріженьку —
вона все куриться;
розважали рідну неньку —
вона все журиться.
Не жаль мені доріженьки,
що пилом припала,
а жаль мені дівчиноньки,
що дурно пропала!
Коментарів ще немає... Будьте першим!