Ой у полі три криниченьки
Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки —
Чорнявую та білявую,
Третю руду та поганую.
«Що чорнявую з душі люблю,
На біляву залицяюся,
А з рудою-препоганою
Хіба піду розпрощаюся!»
Чи всі ж тії та сади цвітуть,
Що зарані розвиваються?
Чи всі ж тії та вінчаються,
Що любляться та кохаються?
Половина та садів цвіте,
Половина обсипається;
Одна пара та вінчається,
А другая розлучається.
«Чи я ж тобі та й не казала,
Як стояли під світлицею:
Не їдь, не їдь та у Крим по сіль —
Бо застанеш молодицею!»
«Любив я тебе дівчиною,
Любитиму молодицею;
Довго, довго та й буду ждати —
Покіль станеш удовицею!»
Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:
Коментарів ще немає... Будьте першим!