Їхав козак на війноньку

Їхав козак на війноньку:
«Прощай, прощай, дівчинонько,
прощай, миленька чорнобривенька,
я йду в чужу сторононьку!

Дай же, дівчино, хустину,
може, я в бою загину,
темної ночі покриють очі,
легше в могилі спочину!»

Дала дівчина хустину,
козак у бою загинув,
темної ночі покрили очі,
вже він в могилі спочинув.

А злії люди насилу
взяли нещасну дівчину,
а серед поля гнеться тополя
та на козацьку могилу!

Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

How useful was this post?

Click on a star to rate it!

Average rating 0 / 5. Vote count: 0

No votes so far! Be the first to rate this post.

Коментарів ще немає... Будьте першим!

Залишити коментар