За шматок хліба

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Ой не знав козак, ой не знав Супрун, а як славоньки зажити, гей, зібрав військо славне запорізьке та й пішов він орду бити. Ой у неділю рано-пораненьку Супрун із ордою стявся, а в понеділок, в обідню годину, сам в неволеньку попався. «Ох і ти, козаче, козаче Супруне! А де ж твої прегромкі рушниці?» — «Гей, […]

Ой у полі вітер віє, а жито полоніє —а козак дівчину та й вірненько любить, а зайнять не посміє. Ой тим її не займає, а що сватати має —ой тим же він та й не горнеться, а що слави боїться. Сидить голуб на черешні, а голубка на вишні —ой скажи, ой скажи, серце-дівчино, а що […]

Поза лісом зелененькимБрала вдова льон дрібненький,Вона брала, вибирала,Тонкий голос подавала. Там Василько сіно косить,Тонкий голос переносить.Кинув косу додолоньку,А сам пішов додомоньку. «Дозволь, мати, вдову брати —Перестану пить-гуляти!»«Не дозволю вдову брати —Вдова вміє чарувати:Чарувала мужа свого —Причарує сина мого».«А я чарів не боюся —Та й на вдові оженюся».

Ой у полі нивка, кругом материнка —там дівчина жито жала, гарна чорнобривка. Жала ж вона, жала — сіла спочивати,їхав козак з України — мусив шапку зняти. Мусив шапку зняти — «День добрий», сказати —«Помогай Біг, дівча моє, тобі жито жати!» А дівчина стала, йому одказала —вона ж йому одказала — серденьком назвала. А вже ж […]

За річкою, за Дунаєм козаченько конем грає — козаченько конем грає, він дівчину підмовляє: «Дайся, дівча, на підмову козакові молодому!» — «Бодай козак щастя не мав, що він з мене вінок ізняв!» — «Не я з тебе вінок ізняв — зняла з тебе охотонька, зняла з тебе охотонька — козацькая розмовонька!» Дівка сина породила, барвіночком […]