Час!

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Гей, гук, мати, гук, де козаки п’ють, й весела та доріженька, куди вони йдуть. Та куди ж вони йдуть, там бори гудуть, поперед себе та вражих панів облавою пруть. Зібрались вони під рясні дуби, та чекаючи та й отамана на раду собі. Отаман іде, як голуб гуде, а під білою та березою головку кладе. «Отамане […]

Зимове дерево на тлі небес,як силует Еразма з Роттердаму,суворе й лицарське, шрам біля шраму,і світло мислі, паче блискіт лез. Далеко відлетіли вітру пасмаі листя почувань, як літні сни.Одне чекання вільної весни —на вдумливому профілі Еразма. Я обтинаю гілля — і стаєте дерево подібнішим дедалідо мого сина — ось такий він є! І небові, що в […]

Ти шипшиною, Пісковиною Гарно вбралося, Рідне поленько. Ти селянами И горожанами Геть знедолилось, Рідне поленько. З непогодами, З недородами Ти змагаєшся, Рідне поленько. Хоч куди, куди Ти багате, гей, Гей, і бідне ж ти, Рідне поленько. Багатюще ти Горем, злиднями, Дуже бідне ти Щастям, долею. Шаленіючи, Вихор носиться, Над тобою мчить, Рідне поленько. Люди мучаться […]

Ех ти, літо з гарячими бурями! Оживляєш і поле, і луг. Розлучуся з думками похмурими, Вийду з хати, погляну навкруг. Шум стоїть над густою дібровою, Ніби рада про щось там іде; Потічок гущиною вільховою Шелепоче, мов нитку пряде. Розпласталися ниви, мов килими, — А над нами небесна яса! Там жита з колосочками білими, Там срібло […]

Квапливо поїзд десь прогримотів, Гудуть дроти надвищених напруг, І цвіркунами ніч дзвенить навкруг, І ти вслухаєшся у дивний цей мотив. І чуєш: звір дріма у лігві потайнім І птаство кублиться у гніздах теплих. І верби лагідні у благосному сні Зітхають втомлено на стародавніх греблях. Ти знаєш — яблунь цвіт на твій полине слід, В цілунку […]