Громадянська лірика — Сторінка 11

Чи йтимуть хвороби й пожежі під стріхи,
Чи смуток який увірветься до хати, —
Не йди до палацу шукати потіхи,…

Бідаче, працюй без упину,
Чи прієш від поту, чи мерзнеш!
Охоче згинай свою спину,
Бо прийде година – і щезнеш!…

Ох, як гляну, гляну я,
Що така біда мені,
То болить душа моя,
Мов закута в камені.
В тебе ж, …

Від рана до рана
Будемо співати:
Добре мати пана,
Та краще не мати.
Пан за твою працю
Заплатить, небоже;
Знай …

Я мужик-білорус,
Пан сохи та коси.
Темний сам, білий вус,
Хата з глини й лози.
Моя мати – біда,
Наче …

Даремно свистами нагайки
Тиран погрожує мені,
Зібравши чорних сотень шайки,
Кує кайдани вогняні, —
Я – духу вільного нестрим,
І …

Чи то виють вовки, чи вітрища ячать,
Чи лящать солов’ї на розраду комусь —
Тут я бачу свій край, річку, …

Де не глянь, печальна всюди
Наша Білорусь.
Янка та Симонка – люди,
Птиці – шпак та гусь.
Поле – гори …

Сяє сніг іскристий
На гілках беріз.
Плакати я хочу,
Та не маю сліз.
Хочу пісню скласти
Про свою біду,
Серце …

Як піду я, піду я по нивах,
По мозольнім ратайськім сліду,
По лугах, по дібровах шумливих,
Та по селах убогих …

Ви до себе, панове, мене закликаєте, —
Оспівати народу забитого справу;
Рай небесний для мене самі відчиняєте:
«Тож заходь – …

Куди ти рвешся від боління,
Дитя недолі й темноти?
Терпи, нещасне сотворіння, —
Бо лиш терпіти вмієш ти!

Тобі казали …

Ти шипшиною,
Пісковиною
Гарно вбралося,
Рідне поленько.

Ти селянами
И горожанами
Геть знедолилось,
Рідне поленько.

З непогодами,
З недородами
Ти …

То не свисти зимової віхоли
Над землею шумлять і гудуть, —
То мучителі злобно задихали,
То в кайдани робітних кують.…

Були в батька три сини,
Та всі ж Василі вони.
Один – наймит при дворі,
Оре панські чагарі.

Другий з …

//– І –//

Постать невижата, згноєна сльотами,
Колос, прибитий дощами болотними,
З тванню змішався, лежить, пропада;
Мітлами снопики бідні валяються,…

Що бачу? Все тихо, все згасло до споду…
Чи ж правда? Чи більше не маємо сили?
Чи всі, хто боровся …

Я не для вас, панове, ні,
У вільний час пісні складаю, —
Що спало в серці там, на дні,
Буджу …