Перед бурею

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Суремлять сурми клич до бою, Вітри розносять їхній дзвін. Той поклик піснею палкою Відлунює з усіх сторін. Про славу-чудо грають сурми, Про щастя рівне для всього Народу… Звуть ламати тюрми, Звуть… ох, багато до чого!.. Та дзвонять надаремно труби, Народ обдурений притих. Той спить, а той боїться згуби Розпука й жаль скувала всіх. Лиш кат […]

Приїхали три козаки, та всі три однакі,питаються: «Марусенька у которій хаті?»Один стоїть край віконця, другий коня в’яже,третій стоїть під дверима — «Добрий вечір», каже. «Добрий вечір, стара мати, дай води напиться,пусти дочку на вулицю — ой хоч подивиться!» —«Стоїть вода у ставочку, коли хоч — напийся,сидить дочка край віконця, коли хоч — дивися!» «Не погожа […]

Ой там на горі дивний див —там соловейко гніздо звив;всю нічку не спав та все щебетав —собі соловіху прикликав. «Ой будь, галочко, зо мною —то будеш мені жоною». Ой там на горі дивний див —там молод хлопець строїв дім;всю нічку не спав, та пісень співав —собі дівчину прикликав. «Ой будь, дівчино, зі мною —то будеш […]

Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору З хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів.

Тануть гори й пасовища,повертається червонев свою кузню сонце; гаснутьвсього світу шуми й дзвони. Розпливаються дерева,сад неначе в землю тоне,і моя гора повільношпиль і крик свій затопляє. Геть ідуть усі створінняв забуття, все — безборонне.Котимось і ми так самов ніч невидиму, мій хлопче.