Сумні ми стоїмо перед своєю
Майбутністю, ворожим: так чи ні…
Чи ми воскреснем, впавши ниць душею,
Чи вийдемо з пітьми …
Сумні ми стоїмо перед своєю
Майбутністю, ворожим: так чи ні…
Чи ми воскреснем, впавши ниць душею,
Чи вийдемо з пітьми …
Сидить російський чинодрал,
«Царя, отечества слуга»,
Оков поламаних жандарм,
В норі і вже без батога.
Він снить про трони, царський …
Ой ти, моє сонце,
Як же світиш ясно!
Де ж тоді було ти,
Як жилось нещасно?
Як моє дитинство
Радості …
Ех ти, літо з гарячими бурями!
Оживляєш і поле, і луг.
Розлучуся з думками похмурими,
Вийду з хати, погляну навкруг.…
Що бачу? Все тихо, все згасло до споду…
Чи ж правда? Чи більше не маємо сили?
Чи всі, хто боровся …
Я не для вас, панове, ні,
У вільний час пісні складаю, —
Що спало в серці там, на дні,
Буджу …
Чого ви хочете, панове,
Що сталось? Чи не мозку струс?
Чом зняли галас проти мови,
Що нею гордий білорус?
Для …
Молоточок цок, цок, цок!
Клепай косу, мужичок!
Крицю підгостри тверду,
А я пісню заведу.
Гоп, гоп, гоп!
Пісню заведу.
Був …
Як гляну, погляну – неправдою лютою
Цей світ закувався під владою тьми.
Наповниться серце гіркою отрутою,
Та вирветься пісня, облита …
О земле, я люблю, кохаю до нестями
Тебе, немов свою коханку, залюбки
Сплітати прагну я тобі із зір вінки,
Тебе …
Зачинені у мріях з болем правди,
Ми здобувати мусимо знаття,
Досліджувати людські душі й знади,
Шукати ідеального буття,
І все …
Не мрійте про минулість величаву,
Бо мріями її не воскресить.
Віддайте хоч життя – вона й на мить
Не вернеться, …
Світання долі не для вас прийшло,
Вам зорі не цвістимуть, як блавати;
Не буде вас надія зігрівати,
Що повертається, немов …
Дивлюся: йде якась мізерна тінь,
На плечах сірячина, вся муруга
Та порвана, а на губах осуга,
А твар, неначе виорана …
Удар, душе, удар, небого,
По струнах мислей-веселух!
Розворуши життя мойого
Мінливого оспалий дух.
Хай, ставши на папері строго,
Думки потішать …
Все вище сонце, менша тінь,
Хтось там співає, чути сміх.
Спливає на людей теплінь,
І радість огортає всіх.
Світ сонечко …
Ви кажете: сумно співаю, не згадую
Про щастя, про радості чи про любов…
Покиньте сміятись! Не втішив я правдою,
То …
На світі жити
Все важче й важче,
Переробити
Долю на краще
Важко мені.
Молодість, радість —
Все потаємці
Я склав …
Ех, ненависна доля моя,
Під’яремне життя – навісне!
Кров жере з мене пан, як змія,
Ще й грозиться прогнати мене.…
Ми й з плужечком ішли, ми й борінку несли —
Прислужитись хотіли тобі.
Гарби гною тягли на ріллю, як воли …
Правду з неправдою,
Цноту – із єрессю
Вимішай – матимеш
Добру поезію.
Літо, ніч, місяць,
Явір, черешня,
Дівчина, хлопець, —…
Янка Купала (справжнє ім’я — Іван Домінікович Луцевич) — це видатна постать, що символізує Білорусь, її багату культуру та незламний дух. Він увійшов в історію не лише як геніальний поет, а й як драматург, публіцист та один із засновників сучасної білоруської літературної мови. Його творчість є ключем до розуміння національної ідентичності білорусів, їхніх мрій, болю та прагнень.
Народився майбутній поет у 1882 році в збіднілій шляхетській родині. Його життя припало на буремні часи: розпад імперій, революції та світові війни. Свій творчий псевдонім він взяв на честь народного свята Івана Купали, символічно прагнучи знайти “квітку щастя” та кращу долю для свого народу.
Він був свідком і учасником формування білоруської нації. Через свої погляди Купала постійно зазнавав переслідувань — спочатку з боку царського, а згодом і радянського режимів. Його життя трагічно і загадково обірвалося у 1942 році в Москві, проте його творчість завжди залишалася вірною Білорусі.
Поезія та проза Янки Купали — це багатогранне полотно, де переплітаються народні традиції та глибокі філософські ідеї. Основні напрямки його робіт включають:
Щоб осягнути масштаб таланту класика білоруської літератури, варто звернути увагу на його головні роботи:
Сьогодні Янка Купала залишається абсолютним символом білоруського народу та його боротьби за незалежність. Його вірші не втрачають актуальності в умовах сучасної політичної ситуації. Він був і назавжди залишається голосом нації, що невпинно прагне свободи, правди та гідності.